Головна
Про сайт
Статті блогу
Література
Завантаження
Галерея
Контакти
   

Допоміжні матеріали

Відео Відео
Опитування

Який рівень проповіді у вашій Церкві?

Проповідь актуальна, цікава, добре підготована - 66.7%
Бажано кращої - 25.9%
Не підготована, або відсутня - 7.4%

Total votes: 27
The voting for this poll has ended on: 10 лют. 2016 - 11:32
Останні коментарі
  • Дякую, читаючі ці проповіді багато беру для себе.. :-) Весь коментар...
    21.10.16 14:59
  • Низький уклін і Вам, Вчителю. За мудрість, скромність, за мужність. Ви, отче, є ... Весь коментар...
    05.10.16 13:16
  • Слава Ісусу Христу! Вкотре перечитую Слово Боже, процитоване в проповіді о. Миха... Весь коментар...
    28.09.16 12:56
  • Слава Ісусу Христу! Кожного разу, коли роздумую над Вашою наукою на Євангельські... Весь коментар...
    30.06.16 09:25
  • Христос рождається! З великим сумом роздумую над словами проповіді про грані соб... Весь коментар...
    25.01.16 16:39
Євангелізаційні спільноти
Місійні терени

Соціальні мережі

facebook facebook
Twitter

Новини RSS

feed-image Feed Entries

Зараз на сайті

На даний момент 9 гостей на сайті
30
вер.
2017
Ісус кличе, переконує, заохочує. Неділя після Воздвиження. Друк e-mail
Рейтинг Користувача: / 1
НайгіршеНайкраще 
Проповіді

«І Він покликав народ із Своїми учнями, та й промовив до них: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста та й за Мною йде! Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Євангелії, той її збереже. Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або що назамін дасть людина за душу свою? Бо хто буде Мене та Моєї науки соромитися в роді цім перелюбнім та грішнім, того посоромиться також Син Людський, як прийде у славі Свого Отця з Анголами святими» Мр.8.34-38
Даний текст містить важливі істини для нашого життя. Нас вражає чесність Ісуса Христа. Господь ніколи не обманював людей, обіцяючи легку дорогу. Не спокій Він обіцяв людям, а славу. Адже заклик нести хрест, це готовність до терпіння і смерті.

І. Господь закликає
1.Зречись себе. Це означає, що наше «Я» буде чужим для нас, а метою життя стане Ісус Христос. Бо «для мене життя – Христос» - говорить апостол Павло (Фл.1.21). Відректися себе, означає почати служити Богу. Це внутрішній і зовнішній стан людини. Коли серце горить любов’ю до Христа, тіло не може залишатися непорушним. Тоді відкриваються уста, радісно вигукуючи: Скажуть усі мої кості: Господи, хто подібний до Тебе?» Пс.34.10. Ті, хто живуть для себе не можуть бути правдивими християнами.

2.Візми свій хрест. Що означає хрест? Багато людей було страчено на хресті. Але жоден хрест не мав такого значення, як хрест нашого Господа. Господь знає таємницю хреста. Хрест Христа має особливе значення, бо на ньому звершилося наше спасіння. «Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його ранами ви вздоровилися»(1Петр.2:24). Через хрест відкрита дорога в Небесне Царство. Господь закликає учні нести не Його, а наш, власний хрест.

3.Іди за Мною. Без самозречення і несення власного хреста не можливо іти за Спасителем. Слідувати за Христом – це відмова від власного комфорту з метою спасіння багатьох; це зречення себе для добра ближнього, життя згідно Божого Слова і науки Святої Церкви. Це щоденна боротьба з гріхом, пристрастями і світом. Життя з Богом – найкраща школа. Тут горді стають покірними, немічні сильними, а сильні- непереможними. Ісус Христос помер на хресті за наші гріхи, а нам потрібно померти для всякого гріха. Нехай Господь допоможе у цьому!

ІІ. Господь переконує.
1. Душа – найдорожча. «Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або що взамін дасть людина за душу свою?» Кожна людина – єдине і неповторене Боже творіння. «І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею»(Бут.2:7). Якби душа людини жила тільки кілька десятків тисяч, або мільйонів років, то і тоді її вартість була б найбільшою. А їй призначене вічне життя. В світі не має нічого ціннішого за людську душу. Ніщо не може зрівнятися з душею, навіть цілий світ. Ісус Христос застерігає, що людина може втратити свою душу, тобто можливість бути у вічних оселях неба, які Господь приготував для кожної душі. «Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить?» Безумно купляти золоті багатства ціною свого життя. Таким же безумством є здобування світу ціною душі. Той, хто поступається власним сумлінням, честю, вірою за славу і багатство, - міняє вічні цінності за тимчасові. Біблія говорить: «Минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває!» (1Iван.2:17). Тому, будемо служити Богу і людям так, щоб бути у вічних обителях неба з Ісусом Христом – нашим Господом і Спасителем!

1.Життя минає. «Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Євангелії, той її збереже». В Біблійному контексті душа – синонім слова «життя». Є речі, які втрачаємо, зберігаючи, і зберігаємо - використовуючи. Це час, таланти, здібності людини. Використовуючи, ми розвиваємо їх, а занедбуючи, втрачаємо. Це характерно і для цілого нашого життя. Бог дав нам життя, щоб ми використовували його, а не зберігали для себе. Якщо ми забажаємо жити якомога довше і безтурботніше, тільки для себе – тоді змарнуємо життя. Якщо ж ми віддаємо життя іншим, забуваючи про власне здоров’я, час, вигоду, бажаючи щось зробити для Христа і для людей – ми здобуваємо вічне життя.

2.Суд чекає. Настане час, коли кожна людина дасть звіт за прожиті роки. Бог повний любові і милосердя. але одночасно і Він і «Суддя справедливий, і щоденно на злого Бог гнівається»Пс.7.12. Слово Боже говорить про зустріч душі з Господом: «Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу. Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви. Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в'язниці Я був і прийшли ви до Мене. Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли? Коли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і зодягли? Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці і до Тебе прийшли? Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили. Тоді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований. Бо Я голодував був і не нагодували Мене, прагнув і ви не напоїли Мене, мандрівником Я був і не прийняли ви Мене, був нагий і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці і Мене не відвідали ви. Тоді відповідять і вони, промовляючи: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи в в'язниці і не послужили Тобі? Тоді Він відповість їм і скаже: Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили! І ці підуть на вічну муку, а праведники на вічне життя»(Матв.25:34-46).

ІІІ. Заохочує.
Бо хто буде Мене та Моєї науки соромитися в роді цім перелюбнім та грішнім, того посоромиться також Син Людський, як прийде у славі Свого Отця з Ангелами святими.(Мар.8:38) Ісус Христос знав наперед про спокусу фальшивого сорому і тому попереджав учнів. Соромитись – це не наважуватися щось зробити, сказати, через почуття сорому.

Хіба можна соромитись Ісуса Христа? Було б зрозуміло, якби Він соромився нас: Христос прийшов у світ, який прийняв Його у хліві і для смерті приготував хрест. Його життя проміняли на життя вбивці Варавви. І, не зважаючи на все це, Ісус не соромиться звати нас братами (Євр.2.11). Чи є в житті Христа хоч один вчинок, якого можна соромитися?? «Хто посоромиться… Моїх слів?» Кожен з нас в житті говорив такі слова, за які соромно. Але за слова Ісуса Христа не можливо відчувати сором. Чому ж люди соромляться Христа?

Найпоширенішою причиною такого фальшивого сорому є думка других людей. Але християни покликані бути вище чужих думок. Апостол Павло писав юному Тимофію: «Тож, не соромся засвідчення Господа нашого, ні мене, Його в'язня, але страждай з Євангелією за силою Бога, що нас спас і покликав святим покликом…»(2Тим.1:8). Бо, як несподівано осіяло Савла небесне світло, по дорозі в Дамаск. Так буде з кожною людиною на землі, в день приходу Господа. Тому: чувайте, очікуйте кожного дня! Не соромтесь – моліться, проповідуйте, працюйте, духом пламенійте!!!

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

 
 

 

 

Останнє повідомлення: 3 роки, 7 місяці тому
  • madmin : Тож усе я вважаю за втрату ради переважного познання Христа Ісуса, мого Господа, що я ради Нього відмовився всього, і вважаю все за сміття, щоб придбати Христа. Фл.3.8

    Лише зареєстровані
    користувачі можуть
    залишати повідомлення


Знакомства без обезателств