Головна
Про сайт
Статті блогу
Література
Завантаження
Галерея
Контакти
   

Допоміжні матеріали

Відео Відео
Опитування

Який рівень проповіді у вашій Церкві?

Проповідь актуальна, цікава, добре підготована - 66.7%
Бажано кращої - 25.9%
Не підготована, або відсутня - 7.4%

Total votes: 27
The voting for this poll has ended on: 10 лют. 2016 - 11:32
Останні коментарі
  • Дякую, читаючі ці проповіді багато беру для себе.. :-) Весь коментар...
    21.10.16 14:59
  • Низький уклін і Вам, Вчителю. За мудрість, скромність, за мужність. Ви, отче, є ... Весь коментар...
    05.10.16 13:16
  • Слава Ісусу Христу! Вкотре перечитую Слово Боже, процитоване в проповіді о. Миха... Весь коментар...
    28.09.16 12:56
  • Слава Ісусу Христу! Кожного разу, коли роздумую над Вашою наукою на Євангельські... Весь коментар...
    30.06.16 09:25
  • Христос рождається! З великим сумом роздумую над словами проповіді про грані соб... Весь коментар...
    25.01.16 16:39
Євангелізаційні спільноти
Місійні терени

Соціальні мережі

facebook facebook
Twitter

Новини RSS

feed-image Feed Entries

Зараз на сайті

На даний момент 11 гостей на сайті
11
лист.
2016
Неділя двадцять перша. Серце віддане Богу приносить плід Друк e-mail
Рейтинг Користувача: / 2
НайгіршеНайкраще 
Проповіді

00493908«Ось вийшов сіяч, щоб посіяти зерно своє». Він знає, що частина зерна загине, але це не зупиняє посів. Урожай буде зібрано. Сіячів Божого слова очікують розчарування і перешкоди, вороги і спокуси. Є різні види грунту. Всупереч логіці, сіяч сіє завжди і всюди. Не можна впадати у відчай, тому, що в кінці принесемо для неба великий урожай! Жертовність, безкорисливість, твердість, зречення себе - наші помічники. Згідно притчі, доля Слова Божого залежить від того, в яке серце впаде посів.

І. Серце потоптане і окрадене.
«І, як сіяв, упало одне край дороги, і було повитоптуване, а птахи небесні його повидзьобували». Поля Палестини поділені да вузькі смужки, а між ними – витоптані межі. Падаючи на ці доріжки насіння не мало ґрунту, щоб рости. Часто птиці крали зерно, що лежало на поверхні. Тверда дорога, це люди, розум яких поверхово слухає Боже Слово, люди формальної віри. Якщо сприймати віру тільки зовнішньо, вона залишається на краю життя. Тоді «Диявол приходить, щоб красти вбивати і нищити» Шлях, що веде до неба, тісний і вузький і там немає місця для поверховості. Справжня віра завжди жива і діяльна.

Коли Бог на периферії твого серця і віра поверхова, якщо клопоти крадуть Божий посів – я намагаюся достукатись до вашого окраденого серця. Ви, що маєте тільки видимість віри, дайте відповідь: Чи не потоптана віра поверховістю, чи байдужість не вкрала Слово? Не ухиляйтеся від іспиту сумління. «Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець!» (Євр.3:15)

ІІ. Серце камінне.
«Друге ж упало на ґрунт кам'янистий, і, зійшовши, усохло, не мало бо вологи». Це масивні пласти вапняку, покриті тонким шаром землі. Без вологи і поживних речовин. Проросла рослина на такій землі приречена на висихання і загибель. Під кам'янистим ґрунтом маються на увазі ті люди, які з радістю, емоційно приймають Слово Боже, може навіть плачуть, але не живуть ним. Така духовність в'яне як тільки виникають труднощі. Вони не покаялись. Насіння не отримало духовної поживи, засохло і померло. Їхня віра здавалася живою, але не мала коріння. Тому зів’яла під час труднощів.

Духовна смерть приходить поступово. Цей жахливий шлях починається з того, що людина втрачає обережність. Можливо, тепер, ти байдуже слухаєш розмову, при якій раніше закривав вуха. Стаєш терпимим до гріхів, яких раніше боявся більш ніж отруйних змій. Наступна ознака закам’янілості - легковажне ставлення до молитви і читання Біблії. Щоденна молитва стає все коротшою, а згодом перестає бути щоденною. Спочатку гріх хапає за людину, потім людина хапається за гріх і женеться за беззаконням. Спершу він п'є напій гріха помилково або з примусу, але потім приходить на бенкет і очолює пиятику.

Якщо гріх вчинив закам’янілим, колись живе серце, що тоді? Ісус прийшов спасти вас. Він кличе: «Прийдіть до Мене всі…» Ідіть до Нього такими, якими ви є. Поверніться на початок. Бог кожного дня дає нову надію! Можливість розпочати все з чистого листка. І не важливо, як сильно зачерствіло серце, яким байдужим і мертвим воно стало, давайте прийдемо до Нього в лахмітті гріха. Впадемо у покаянні перед Його хрестом. Бог поверне першу любов, відновить святість віри і ніжність душі!

ІІІ. Серце покрите терням.
«А інше упало між терен, і вигнався терен, і його поглушив». Тернистий грунт - це люди, думки і серця яких настільки зайняті своїми справами, що в них зовсім не має місця для Бога. Слухачі, які порівняні до тернистого ґрунту, деякий час ішли добре, проте показали себе нещирими віруючими, у них не вистачило наполегливості іти до кінця. Турботи, багатство і насолоди житейські взяли над ними гору, а Слово було погашене і забуте Ті життєві проблеми, які витісняють Божі справи, не обов'язково повинні бути злими: найнебезпечнішим ворогом кращого є щось добре… Біда, коли щось, навіть добре, полонить серце людини, стає її ідолом. «Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги»(Матв.15:19)

Спаситель пов'язує походження цих злочинів з серцем і його пристрастями. Господь вказує на найважливішу рушійну силу в системі людської душі і вигукує: «Ось причина зла – не опановані пристрасті серця!». Будучи великим лікарем, Христос покладає руки на саму сутність людської природи і каже: «Ось хвороба – клопоти, які запанували над людиною!» А якщо до цього часу ми були опановані марними справами , то піднесемо нашу щиру молитву покаяння за безплідно проведені роки.

IV. Серце віддане Богу.
«Інше ж упало на добру землю, і, зійшовши, уродило стократно». Родюча земля являє справді віруючих, серця яких добрі і чисті. Вони прийняли Слово, і дозволили Богу формувати їхнє життя. Вони були відкриті до навчання і принесли плід для Бога. Добрий слухач виконує три важливі речі: по-перше, він слухає уважно. По-друге, він тримає почуте в розумі і в серці своєму. І по-третє, він діє відповідно до почутого Божого Слова. Він перетворює у вчинок почуте і пережите.

«Дай мені, сину мій, своє серце»(Пр.23:26)Бог і сьогодні продовжує сіяти. Тільки любов шукає любові. Великий Жертводавець, що став жебраком, стоїть біля дверей і просить. Просить не жертвоприношень, а просить довірити Йому добрий ґрунт свого серця. Нехай ваше серце стане тим полем, яке принесе великий урожай! Віддай Богу своє серце, або не віддавай нічого!

Ще одна проповідь на цю тему.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

 
 

 

 

Останнє повідомлення: 3 роки, 4 місяці тому
  • madmin : Тож усе я вважаю за втрату ради переважного познання Христа Ісуса, мого Господа, що я ради Нього відмовився всього, і вважаю все за сміття, щоб придбати Христа. Фл.3.8

    Лише зареєстровані
    користувачі можуть
    залишати повідомлення


http://spbgup-kirov.ru/rencontre-femme-salope-noceta.html