Головна
Про сайт
Статті блогу
Література
Завантаження
Галерея
Контакти
   

Допоміжні матеріали

Відео Відео
Опитування

Який рівень проповіді у вашій Церкві?

Проповідь актуальна, цікава, добре підготована - 66.7%
Бажано кращої - 25.9%
Не підготована, або відсутня - 7.4%

Total votes: 27
The voting for this poll has ended on: 10 лют. 2016 - 11:32
Останні коментарі
  • Дякую, читаючі ці проповіді багато беру для себе.. :-) Весь коментар...
    21.10.16 14:59
  • Низький уклін і Вам, Вчителю. За мудрість, скромність, за мужність. Ви, отче, є ... Весь коментар...
    05.10.16 13:16
  • Слава Ісусу Христу! Вкотре перечитую Слово Боже, процитоване в проповіді о. Миха... Весь коментар...
    28.09.16 12:56
  • Слава Ісусу Христу! Кожного разу, коли роздумую над Вашою наукою на Євангельські... Весь коментар...
    30.06.16 09:25
  • Христос рождається! З великим сумом роздумую над словами проповіді про грані соб... Весь коментар...
    25.01.16 16:39
Євангелізаційні спільноти
Місійні терени

Соціальні мережі

facebook facebook
Twitter

Новини RSS

feed-image Feed Entries

Зараз на сайті

На даний момент 46 гостей на сайті
19
вер.
2015
Неділя шістнадцята. Важливість одного таланту. Мт.25.14-30 Друк e-mail
Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 
Проповіді
3-1Притча розповідає  про Бога, що дає людям різні можливості. Хтось  отримує п'ять талантів, інший - два, а третій - один. Важливий не талант, а те, як людина його використовує.  Ісус пояснює, що не може бути віри без бажання нового, невідомого, і не має ніякої користі від того, хто живе тільки для себе. Розповідь навчає, що який би талант у нас не був, - маленький або великий, - ми маємо використовувати його для служіння Богу.  Притча про таланти багатогранна і у ній знаходимо  багато важливих думок.

По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.  (Мт. 25,19). Отож, потрібно здати звіт. День звітності, може бути відкладений; пан довго відсутній, навіть саме ім'я Його слуги забули, а в існуванні сумніваються; може давно поросло травою місце, куди невірний раб закопав талант.  Це нічого не змінює.  Пан  прийде і забажає   звіту.
А в тім, про  звітність мало хто пам’ятає! Христос говорить: «Вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку». Ви помічаєте, як впевнено  Спаситель говорить про це? Господь запевняє, що правосуддя буде повне і остаточне.
  Він  стверджував це в одну з найтемніших  епох  історії, коли правителем Риму був Тіберій, представником правосуддя Пилат, а в Юдеї правив  Ірод, коли писання  пророків читалися книжниками, які їх навіть не розуміли.
В такий  час Ісус стверджує, що кожна людина віддасть звіт за свої слова і вчинки. В світі моральному є певна подібність до фізичних законів.  Ніхто не буде гратися вибуховими речовинами, чи випробовувати силу тяжіння. За порушення природніх законів людина отримує наслідки. То невже Бог допустить безкарно переступати ще більш важливі моральні закони? Чому ж думка про страшний суд так нас так мало турбує?
Навіть людське правосуддя,  незважаючи на всі його недоліки і слабкості, майже завжди наздоганяє винного. Тим більшим є правосуддя Боже; і не в нашій владі уникнути Того, Хто знає найпотаємніші думки наших сердець. Колись ми побачимо, як справдяться слова розглянутого нами тексту: Вернувся пан тих рабів та й від них відповіді (Мт. 25, 19)!

Три раби підходять по черзі і розповідають, як вони використали таланти. Таланти - це всі  дари, якими Господь наділяє людину.  Це також час життя, можливості, поле праці. Труднощі і випробування - теж таланти. Кожен отримав  «За спроможністю», з певною метою.
Слуга, що отримав  один талант, служить представником всіх тих, які  отримали не багато   фізичних чи розумових здібностей, фінансових коштів; означає  звичайних людей. Бог прийшов у світ звичайною людиною. Не всі мають статки Біла Гейтса, інтелект Ейнштейна, чи обдаровані як Леонардо да Вінчі.  Більшість людей у світі – звичайні люди, Бог любить звичайних людей. Але й звичайність має свої небезпеки. Розглянемо їх.

Перша небезпека – це  заздрість. Людина дивиться на  тих, кому  пан дав у  два і в п'ять разів більше, ніж йому. Він не думає про те, що його пан любить його так само, як і інших. Одна думка переслідує його безперестанку; він бачить тих, які відрізнені, яких називають улюбленцями його пана; їхнє щастя служить для нього образою. Заздрість опанувала всім його єством і своєю залізною рукою стискає його серце, змушуючи  обливатися кров'ю.
Ця людина не знає і навіть не хоче знати, що він отримав один талант. Йому здається, що він позбавлений спадщини. Те, що він отримав, в руках іншого могло стати важелем, щоб підняти світ. Адже працюючи, за  один талант можна  придбати два, а на ці два - інші два і так далі, бо Господь усім відкриває великий  шлях нескінченного удосконалення. Але він бачить тільки те, чим володіють інші. На його думку, пан забув про нього, Він «жорстока людина,  жне там, де не сіяв і збирає там, де не розсипав» (Мт. 25.24).

Поряд з невдячністю перебуває занедбання таланту, зневага до отриманому дару, відраза до праці, розбещеність і взагалі всі ті гріхи, які зображує Євангеліє  в різних притчах, як, наприклад, у притчі про нерозумних дів, про невірних слуг…  Нечестя зневажаючи Бога, починає казати: «Господи я знав, що ти людина жорстока (Мт. 25.24). Подібні слова говорив Богу Адам, виправдовуючи власне падіння: «Жінка, яку ти мені дав, вона дала мені від дерева і я їв» (Бут. 3,12); Або Каїн братовбивця: «Хіба я сторож братові моєму» (Бут. 4,9). В  усіх недбалих і заздрісних серця звучать подібні думки.  Отож, чи не помічаємо подібних думок навколо себе, або в своєму серці?
Прислухайтеся до шуму наших міст і сіл! Ні, це не звук молитви. Це слова  нарікання.  Близько нас тисячі душ, які все більше і більше звикають жити без Бога і без вічної надії, бо для них Бог є тим жорстоким паном, який жне там, де не сіяв, і збирає там, де не розсипав.

О, брати, що отримали тільки один талант! Чи знаєте ви  намір Того, Який кожному з вас призначає своє служіння і закликає всіх нас бути працівниками в Його царстві; закликає одних на перше, інших же на останні місця?  Хіба ви ніколи не читали в Євангелії цих чудових слів: «Так будуть останні першими і перші останніми» (Мт. 20, 16)?  Хіба ви ніколи не думали, що Бог прославляє своїх слуг у слабкості? Скільки талантів отримала Євангельська вдова, яка прийшовши до храму, зустріла погляд Христа ?   Прийдіть і розгляньте цей приклад! Чи є між вами хоч одна, яка мала б менше, ніж ця вдовиця; хоч одна, яка була б настільки бідна, що мала б лише дві лепти; хоч одна, яка насмілиться нарікати на Господа після вчинку бідної вдови (Лук. 21,1-3)!
Скільки талантів отримала Марія, сестра Лазаря з Віфанії, коли  вилила на ноги Христа дорогоцінне миро (Ів. 12,3)? Скількома талантами володів Апостол Петро, який  зупинившись перед нещасним калікою в Єрусалимі, сказав йому: «Срібла і золота в мене, а що я маю, даю: в ім'я Ісуса Христа Назарянина, встань і ходи» (Діян. 3.6)?  Скільки талантів було у Святого Апостола Павла, коли втомленою рукою писав до Коринтян оці відомі  слова: «Як убогі, але багатьох ми збагачуємо; як ті, що нічого не мають, але всім володіємо»(2Кор.6:10)?  Скільки було талантів у перших християн, котрі позбавлені всього,  дивилися на пишну велич стародавнього світу з переконанням, що весь цей блиск  померкне перед хрестом їхнього Учителя.

А хіба я розповідаю  лише  про чудеса перших днів християнства. Божественна історія не закінчилась. Все найбільше, що зроблене  в Церкві, було справою тих, які мали, можливо, тільки один талант.
Вони дарували світу героїв  подвижництва і доброчинності,  чиї імена яких наповнюють Четьї Мінеї всіх століть. Так, прості воїни здобували найбільші перемоги! Велична картина! Апостол Павло говорить: «І простих світу, і погорджених, і незначних вибрав Бог, щоб значне знівечити» (I Кор. 1,28). І чого тільки не можна досягти силою Святого Духа!

Чому б і вам не показати світу, що може зробити Бог і з вашої слабкості, і з вашого життя? Яким піднесеним стане  життя, коли оживе радісне натхнення любові! Щасливі ви, якщо Бог знайде вас  вірними в малому, поки не покличе наслідувати уготоване вам небесне царство! Блаженні ви, якщо Отець Небесний, прийшовши, застане вас не сплячими і вірними! Тоді Він одягне вас  славою вічною, дасть  радість, яку вже ніхто не відбере у вас! Амінь.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

 
 

 

 

Останнє повідомлення: 3 роки, 5 місяці тому
  • madmin : Тож усе я вважаю за втрату ради переважного познання Христа Ісуса, мого Господа, що я ради Нього відмовився всього, і вважаю все за сміття, щоб придбати Христа. Фл.3.8

    Лише зареєстровані
    користувачі можуть
    залишати повідомлення


Еpoтиkа.cеkc