Головна
Про сайт
Статті блогу
Література
Завантаження
Галерея
Контакти
   

Допоміжні матеріали

Відео Відео
Опитування

Який рівень проповіді у вашій Церкві?

Останні коментарі
  • Христос рождається! Славімо Його! Хочу поділитися своїм роздумом над темою Різдв... Весь коментар...
    21.01.15 12:16
  • З року в рік роздумую над недільним євангелієм "А хто то мій ближній?", в церкві... Весь коментар...
    10.12.14 13:41
  • Подібно як святим Августином, моїм життям колись також керували гордість, честол... Весь коментар...
    15.10.14 13:08
  • «Чи любиш ти Господа?» - просте коротке запитання, відповідь на яке у всіх, ніби... Весь коментар...
    29.07.14 13:53
  • Слава Ісусу Христу! Коли читаю ваші повчання, отче Михайле, як утримати побожніс... Весь коментар...
    22.07.14 12:55
Євангелізаційні спільноти
Місійні терени

Соціальні мережі

ВКонтакті ВКонтакті
facebook facebook

Новини RSS

feed-image Feed Entries

Зараз на сайті

На даний момент 3 гостей на сайті
31
лип.
2015
Впізнай Ісуса. Неділя дев’ята. Друк e-mail
Проповіді
«А човен вже був на середині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супротивний.  А о четвертій сторожі нічній Ісус підійшов до них, ідучи по морю». Ісус прийшов до учнів, коли вони потрапили в біду. Коли дув зустрічний вітер і життя стало боротьбою, як тільки виникла потреба, Ісус був там, щоб допомогти і врятувати. Та вони не впізнали Його. Скільки Божих благословень ми не отримали тільки тому, що не впізнали Спасителя. Що могло більше потішити учнів, як не присутність Господа? Але вони не впізнали Ісуса, який іде по воді. «Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настрашилися та й казали: Мара! І від страху вони закричали...»   Налякались свого Учителя! Злякалися Того, Хто своєю появою міг заспокоїти їх. Біблія говорить: «Бо ми в Нім живемо, і рухаємось, і існуємо … рід ми Його»! (Дiї.17:28).
Ісуса Христа часто не впізнають. Ми не впізнаємо. Багато наших проблем і хвилювань походять від того, що ми не впізнали Його.
Дозвольте мені навести кілька сфер, в яких найчастіше не впізнаємо Ісуса.
В бурях життя. Наші обставини – війна на Сході, хвора дитина чи батьки – все це реально, а слова Ісуса: «Я з вами, аж до кінця віку» - легко знати, важко повірити.  «Знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре»(Рим.8.28), але це нас не втішає.
Ми не впізнаємо Господа в бурі гріха. Відчуваємо реальність гріха, але не пізнаємо реальності Христа! Пляма гріха, важкість гріха будять страх, мучать совість. Не стогни під тягарем беззаконь,  в темряві гріховної ночі пізнай Христа і звільнися!  Помічай Ісуса і кайся аж до брами раю. Не має «забагато покаяння», покаяння завжди замало і замало зліз.
 
11
лип.
2015
Зцілення розслабленого. Друк
Проповіді
relaxed_jesus«У  життєвих нещастях справжні друзі – це надійний прихисток»  - говорив Арістотель. Сьогоднішній уривок розповідає про справжніх друзів.
«І ото, принесли до Нього розслабленого, що на ложі лежав». До Ісуса  принесли розслабленого; друзі несли його на ліжку.  Перед нами чудова картина людини, зціленої через віру друзів. Не тільки оздоровлений фізично, але зцілений духовно. Якби не вони, він так ніколи і не зміг би наблизитися до Ісуса, щоб отримати зцілення. Цілком можливо, що  у розпачі він залишив всяку надію і змирився зі своєю долею.  А вони принесли його до Ісуса. Зустріч з Христом збудила віру, простила гріхи і змінила життя! Хворого  врятувала віра  друзів.
Ми не можемо зробити людину християнином, але ми можемо зробити все, що в наших силах, щоб привести його в присутність Христа. Я знаю одного чоловіка, який прийшов до Бога, побачивши як друг молиться. Нам потрібно побільше таких друзів!
«І, побачивши їхню віру, сказав Він йому: Чоловіче, прощаються тобі гріхи твої!» Протягом століть Господь прощав гріхи. Він і сьогодні прощає тим, хто кається і вірує. У  Бога повнота прощення.
 
09
лип.
2015
Проповідуй вчасно і невчасно! Друк e-mail
Роздуми
Протягом двадцяти років служіння священиком  довелось пережити багато уроків. Помилки і недоліки стали добрими вчителями. На початках свого служіння я думав, що добре проповідую, пізніше зрозумів, що можу проповідувати краще, а зараз я переконаний у тому, що не вмію проповідувати так, як цього хоче Бог і довірена паства. Можу тільки просити Святого Духа словами Єзикиїла:  «Прилинь, духу, з чотирьох вітрів, і дихни на цих мертвих, і нехай оживуть!»Єз.37.9.
Добра проповідь - це найбільша потреба Церкви і світу.  Церква переживала часи розквіту, коли розвивалася проповідь, і навпаки –  кризу проповіді супроводила криза Церкви.  В наш час люди не приходять до Бога споглядаючи золото храмів, або майстерність фресок. Тільки жива проповідь має силу розбити камінь грішних сердець.
Одне з найважливіших завдань священика - проповідувати Слово. Павло пригадує Тимофію важливість цього завдання. «Проповідуй Слово, допоминайся вчасно-невчасно, докоряй, забороняй, переконуй з терпеливістю та з наукою» 1Тим.4.2. Порожні церкви – це не стільки наслідок секуляризації суспільства, скільки наслідок  скучних і непідготованих проповідей. Порожніючі храми - німий крик до байдужості священиків. Люди, яким ми служимо  мають потребу і право на живе Слово. Живе слово повинно проповідуватись живим священиком для душі, яка хоче жити.
 
27
черв.
2015
Віра яка вражає Друк e-mail
Проповіді

jesus-centurion-useЄвангеліє від Матвія, восьма глава, 5-13ст., розповідає про зцілення слуги римського сотника. Хоча цей сотник ненадовго з'являється на сцені Нового Завіту, в Євангеліях він є одним з найкращих прикладів.. Сотники, або центуріони, складали основу римської армії. Римський легіон нараховував шість тисяч чоловіка, він був розділений на 60 сотень, у кожній по 100 чоловік, і кожній командував центуріон, сотник. Вони були професійними, постійними воїнами в римській армії. Як у мирний, так і у воєнний час від них залежав моральний стан армії.
Цікаво, що в Новому Завіті, з повагою говориться про всіх згадуваних сотників: сотник, який визнав Ісуса Божим Сином біля хреста; сотник Корнилій, перший навернений до християнства язичник; сотник, який врятував Павла від збунтованого натовпу. Сотники були кращими люди римської армії.
 
20
черв.
2015
Неділя третя. Три ознаки віруючого. Мт.6.22-33 Друк e-mail
Проповіді
«Шукайте ж найперше Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться». Пошук  Божого Царства – сенс життя і праці християнина. Відомий вчений Віктор Франкл говорив: «Бажання змісту – найбільш людський феномен,  тільки тварина не задумується над змістом свого існування». Сьогоднішнє Євангеліє, уривок Нагірної проповіді зосереджує увагу на головному в житті віруючого.
В тексті відкриваємо три ознаки  людини, яка шукає Божого Царства: чистий погляд, чисте серце і чиста мета.
1. Чистий погляд.
«Око то світильник для тіла. Тож як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле». Сприйняття фізичного світу залежить від очей; якщо око здорове, людина об’єктивно бачить світ, коли ж око нездорове, світ здається темрявою. Так само духовне життя залежить від духовного бачення; коли у людини правдивий погляд на світ, то все його життя випромінює світло; якщо ж погляд його хибний, все життя покрите темрявою. Але чому згасає або тьмяніє наш внутрішній світильник? Що ж може статися з  духовними очима? Недугів є багато. Наприклад, короткозорість – це коли людина бачить тільки себе, але зовсім не переймається потребами церкви, громади, свого народу… Класичний приклад – священик, левит з притчі про доброго самарянина. Далекозорість: помічає скалку в оці брата, але не бачить колоди у власному оці.
 
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>

Сторінка 1 з 37
 
 

 

 

Останнє повідомлення: 1 рік, 3 місяці тому
  • madmin : Тож усе я вважаю за втрату ради переважного познання Христа Ісуса, мого Господа, що я ради Нього відмовився всього, і вважаю все за сміття, щоб придбати Христа. Фл.3.8

    Лише зареєстровані
    користувачі можуть
    залишати повідомлення